Невичерпна П’ятидесятниця

Share

Свята наша Церква згадує великий день – день Зіслання Святого Духа на апостолів. Прийшов на землю Утішитель, Дух Святий, про Якого говорив із учнями Христос Спаситель, коли возносився на небо.

Історії не відома більш дивовижна подія, аніж та, котра відбулася на п’ятдесятий день після славного Воскресіння із мертвих Христа Спасителя. Вона виходить за межі нашого людського розуму. Пригадаймо: в Сіонську горницю входять прості галилейські люди – найближчі Христові учні та Пречиста Його Матір. Ці доволі боязкі люди, котрі не мали ані розуміння нещодавніх подій, ані усвідомлення того, що їх очікує попереду, – тихо входять у горницю. А виходять звідти переконаними вісниками вселенської істини, готові іти куди завгодно та навчати усі народи. З того моменту вони сміливо говорять, що розп’ятий Ісус – це Месія-Христос. Апостоли, прийнявши «силу згори», перетворилися на зовсім інших людей: оновлених, сміливих, завзятих, готових покласти на свої плечі справу служіння Христу та Його Церкві.

Апостоли та Матір Божа перебували у Єрусалимі після Вознесіння Христа на небо. Перебуваючи постійно у молитві та пості, вони очікували зустріч із Духом Утішителем, Котрого обіцяв дати Ісус від Свого Небесного Отця. І ось здійснилося це чудо. Дух Святий сходить на них. Своїм всемогутнім диханням надихає їх, а вогненними язиками просвічує їхній розум та запалює серця. У вигляді вогненних язиків Дух Святий спочиває на кожному присутньому у Сіонській горниці.

 І всі вони пізнали і зрозуміли Пресвяту Трійцю. Отримавши благодать Святого Духа, вони отримали і дари мудрості, пророкування, благовістя та чудотворення, а також і здатність розмовляти різними мовами, котрі були для них невідомі і незнані. Кожен апостол отримав ту мову, на котрій йому належало проповідувати у чужій країні, там, де направить Господь.

З того часу ім’я Боже та наука Христа Спасителя розпочало проповідуватися далеко за межами Єрусалиму: «По всій землі залунав їх звук, на край світу – їхні слова» (Пс. 19:5). І проповідь галилейських рибалок мала велику силу, бо вони були сповнені благодаті Духа Святого, Котрий надихав та підтримував їх у високому служінні.

Книга апостольських Діянь розповідає нам, як відбулося Зішестя Святого Духа на апостолів у Єрусалимі в день старозавітної П’ятидесятниці.

Їхній світ складався із поганських народів та племен, котрі говорили різними мовами і не розуміли один одного. Для вдалої проповіді Слова Божого апостолам потрібно було, окрім благодатних сил, котрі підкріплювали їх, ще й дар мов інших народів.

Тому і сходить Дух Святий на апостолів у великому шумі, у вигляді вогненних язиків, так, що кожен міг бачити його на голові іншого. Земля здригнулася від того шуму. І, як нам відомо, апостол Петро відразу проказує свою першу проповідь, своє перше свідчення про Христа. І натовп, котрий зібрався біля горниця, охоче слухає слова апостола та хреститься. І були їх понад три тисячі.

Зіслання Святого Духа на апостолів – це не тільки велике чудо, котре прославило апостольську Церкву, але й подія, котра переплетена із нашим спасінням. Дух Святий допомагає нам духовно відновлюватися. Він відкриває нам тайну Пресвятої Трійці, яка є початком усьому живому. Все у Церкві живе та дихає Трійцею. Все направлено до Неї: і віра, і Тайни, і богослужіння, і молитви, і покаяння та подвиги.

П’ятидесятниця не закінчилася тим єдиним торжественним днем, котрий відбувся у Єрусалимі та описаний у книзі Діянь. День вогненних язиків став тільки початком безупинного сходження Духа Святого на людство. Цей день вогненного хрещення Церкви, з котрого поширилася та укріпилася Христова Церква на землі. П’ятидесятниця і далі продовжується, впродовж усіх минулих років аж до наших днів відбувається вона над кожним із нас, якщо ми тільки прагнемо усією душею до Бога та щиро шукаємо Його.

І в наші часи ми бачимо, що вогні П’ятидесятниці не погасли на землі. У наш світ увійшла нова сила, сила, котрою утверджується Царство Боже у людських серцях. З часу П’ятидесятниці море благодаті наводнило землю, пройшло через століття, освятило чимало народів, а в наші дні наповнює святі храми та серця християн.

Дари Святого Духа допомагають людині очиститися від гріхів, вдосконалитися та відновити у собі той втрачений образ Бога. На жаль, через свої гріхи та немощі, ми не можемо постійно провадити своє життя у святості. Ми часто втрачаємо благодатні дари. І тому не перестаємо волати до небес, щоби Утішитель, Дух Істини, знову прийшов до нас та вселився в нас, даруючи Свої благодатні дари.

І так важливо, щоби ми прагнули до Бога, – усім своїм життям, своїми думками, почуттями, вчинками. І так важливо, щоби ми відкрили своє серце та прийняли у свої душі цю благодать Святого Духа. А вона здійснить чудо: перемінить нас, зробить нас сильними та твердими у вірі, розвіє всі наші сумніви, очистить та відновить наше життя. І ми побачимо «Світло Істини, приймемо Духа Небесного, здобудемо віру Істину, поклонимося Нероздільній Пресвятій Трійці, бо вона спасає нас».

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.