Надвірнянський Деканат
Притчі

Притча: “Ціль життя”

Share
Притча для роздумів

Жив собі один чоловік. Він, як і кожен із нас, сподівався на чудо, і воно прийшло. Так неждано й негадано. Якось, дорогою на роботу, його хтось покликав. Чоловік повернувся і побачив справжнього Чарівник.

– Сьогодні чарівний день і я можу здійснити твої три бажання, – сказав він.

– Як це добре! Я точно знаю, чого саме бажаю. Я хочу дорогу машину з відкидним верхом, – відповів чоловік.

– Добре, – сказав Чарівник, потягнувся у мішок і вийняв звідти ключі від автомобіля.

– Ключі? – вигукнув той – я хочу машину!

– Подивися навколо, – відповів Чарівник.

Чоловік глянув направо й побачив шикарну машину з відкидним верхом з білими шкіряними сидіннями.

– Ого. Саме таку я хотів! – від хвилювання закричав чоловік, сів у машину та поїхав назустріч новим пригодам.

Наступного дня він повернувся на те саме місце. Чоловік був дуже злим, а Чарівник запитав його:

– Що сталося?

– Я цілий день їздив містом. Куди б я не поїхав всі люди дивилися на мене, оцінюючи мою машину. Проте згодом я почав помічати, що в цьому місті є дуже багато гарних машин і люди дивляться на всі ці машини… Так, це точно не те, чого я так сильно бажав.

– Кажи, що ти хочеш, я виконаю друге твоє бажання, – сказав Чарівник.

– Я… хочу… грошей! – відповів чоловік. Цілу кучу грошей, щоби я зміг купити усе, що тільки забажаю.

– Добре, – відповів Чарівник, знову засовуючи руку в мішок. Він дістав звідти чекову книжку і вручив її чоловіку.

Коли він побачив своє ім’я на цій чековій книжці й суму на рахунку, то відразу закрив її, запхавши в кишеню.

–  Я обов’язково повернуся завтра. Адже у мене ще є третє бажання, котре ти обіцяв виконати.

– Звичайно, я буду тебе чекати на цьому самому місці.

Наступного дня чоловік та Чарівник знову зустрілися. І знову чоловік був незадоволений та злий. Чарівник запитав його:

–  І що сталося цього разу?

– Я скупив все, що хотів. Потрібно було побачити річ, котра мені подобається, я відразу купляв її. І це мені набридло. Я ж можу купити все, а при цьому не відчуваю ані щастя, ані радості. Ти знову не дав мені того, що я хотів.

– Що ти знову хочеш, – запитав Чарівник.

Цього разу чоловік ретельно обдумав свою відповідь:

– Я знаю, чого хочу. Я хочу казково красиву дівчину. Чи можеш це виконати?

– Добре, – відповів Чарівник. І відразу поруч з’явилася дівчина невимовної краси.

– Я готова іти за тобою куди тільки ти забажаєш, – проспівала вона тихим ніжним голосом.

– Як добре, – закричав чоловік, взяв її й пішов.

… Минуло два тижні. Чоловік знову повернувся на те саме місце. Він був злий та пригнічений. Чарівник знову запитав його:

– А, що вже на цей раз? Ти ж отримав казково красиву дівчину.

– А… Вона була такою слухняною, що мені швидко наскучила. Їй потрібні були тільки мої гроші. І, набравши скільки їй було потрібно, вона пішла від мене. Ти якийсь поганий Чарівник. Я все прошу і прошу тебе те, що я бажаю, а все не те і не таке.

– І це не дивно, – відповів Чарівник, бо ти жодного разу не попросив того, чого так сильно бажаєш. Ти просив машину, а насправді прагнув поваги, ти просив грошей, а насправді хотів свободи, ти просив красиву дівчину, а насправді прагнув любові.

Кожного дня ми отримуємо від Господа так багато дарів просто так, а чи уміємо ми їх цінувати. Чи радіємо ми щасливим хвилинам із друзями, рідними, дітьми? Чи цінуємо ми коханням? Чи дякуємо Господеві й одне одному? Навчімося любити й цінувати кожну мить свого життя. І дякуймо за все, що задарма отримали від Бога.

Зображення – www.freepik.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *