Бог приходить у світ

Share

В ці різдвяні дні Сам Бог приходить у наш світ, стає людиною, щоби спасти нас. Цю істину ми не зможемо повністю зрозуміти. Нам забракне слів, бо Його тайна занадто велика.

Таке несподіване народження.

Всі ми добре знаємо історію народження Ісуса Христа. Знаємо, що мало хто помітив Його народження, хоча було чимало знаків. Його народження було проголошено пророками за століття до того, як це відбулося. Він просто був не тим Царем, Якого так очікували. Ісус прийшов не як цар, у величі, могутності, славі та тріумфі, але як безпорадне немовля, котре ще й народилося в стаєнці поміж тварин.

Надія розірвала наш відчай.

Пастухи першими дізналися про народження очікуваного Месії і Царя. Вони були вражені тим, що почули й побачили. Вперше й востаннє вони бачили ангелів, котрі співали на зоряному небі. Коли ж вони побачили Сина Божого, «сповитого у яслах»(Лк. 2:12), то слава побаченого затьмарила появу ангелів.

Серед тварин, котрі перебували у стаєнці, байдужості людей і світу, котрі ще не знали, що надія розірвала окови нашого відчаю, народився Спаситель світу.

Більше, аніж з нами.

Що означало для Бога «прийти до нас»? Як далеко Його потрібно було піти? Чимало людей перебувало в чужих країнах, де панує інша мова, звичаї, пейзажі, валюта, культура. І тоді вони відчували себе, ніби не в своїй тарілці. А що відчував Син Божий?

Бог став Дитиною, немічною, кволою, безпорадною. Він прийшов до нас, бо ми б ніколи не прийшли до Нього. Ми б ніколи не змогли прийти до Нього. Проте Бог приходить не просто так. Він стає одним із нас. Ісус був не тільки Еммануїлом, що означає «з нами Бог». Він став одним із нас. Бог прийшов, щоби воскресити нас до нового життя і вічної радості.

Божа обіцянка виконана.

Продовж віків люди намагалися перетворити Христове Різдво на чергову дитячу казку, котра вчить нас бути добрішими та щирішими один з одним, більш смиренними та люблячими.

Різдво відкриває нам іншу реальність. Воно розкриває нам жорстокі факти: ми ніколи не зможемо стати добрими, мирними та люблячими, як би ми того не хотіли. Нам дали рай, але ми вибрали анархію та беззаконня. Війна, як у нашому світі, так і у наших серцях, на жаль, ніколи так і не закінчиться, якщо Бог не розпочне діяти.

 І Він це робить. На перших сторінках Біблії Бог обіцяє: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися увіп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3:15). Він сказав до Авраама, котрий постійно кочував з місця на місце: «Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться» (Бут. 12:3).  Він також обіцяє царю Давиду: «Твій дім і твоє царство переді мною повіки існуватиме, і престол твій закріпиться повіки» (ІІ Сам. 7:16).

Ці і тисячі інших обітниць здійснилися в те найперше Різдво. Бог здійснив кожну Свою дорогоцінну обітницю. Він спасе кожного, хто віритиме в Ісуса, Його Сина: «Кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться» (Рим. 10:13). Він зробить так, що все у нашому житті буде діяти тільки нам на благо: «Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, – покликаним за його постановою, усе співдіє на добро» (Рим. 8:28). Прийде час і Він витре з наших очей кожну сльозу, смерті більше не буде, і ми зможемо побачити і насолоджуватися спілкуванням із Ним: «Сам Бог буде з ними, і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло… І побачать обличчя Його…» (Одк. 21:4; 22:4).

Не дозволяймо собі в ці великі різдвяні дні відійти від правдивого розуміння Христового Різдва. Побачмо й зрозуміймо найбільшу із усіх істин: Бог став Людиною, щоби піднести та спасти нас. Еммануїли прийшов до нас. І всі обітниці виконав.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.