Коли Бог велить нам здійснити неможливе

Share

В Євангелії від Матея ми знаходимо одне із найдивовижніших чудес Ми бачимо, що апостол Петро ходить по воді: «Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!». «Підійди!» – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса» (Мт. 14:28-29). Ісус Христос наказує Своїм учням сісти в човен і переплести море без Нього. Потім, коли човен був уже далеко від берегу, Ісус пішов по воді, щоби наздогнати учнів в тому місці, куди вони направлялися.

І не дивно, що першою реакцією учнів був саме страх. Тільки після того, коли Ісус сказав підбадьорені слова, апостол Петро, сповнений віри, просить Ісуса повеліти йому прийти до Нього по воді.

Петро бажає, щоби і ми знали те, що Бог хоче від нас усіх. Майже кожна надприродна подія, котра відбувається у Біблії, стає результатом того, що чоловік через свою віру здійснює щось надприродне, щось неможливе, яке під силу тільки одному Богу.

Біблія з самого свого початку переплітається із тими випадками, коли Господь велить Своєму народу зробити щось неможливе. Так в книзі Виходу читаємо: «Візьми твою палицю та й кинь перед фараоном, нехай стане гадюкою» (Вих. 7:9). Звичайно, палиці не стають гадюками, бо це просто неможливо. Коли ж Арон робить те, що йому велить Господь, що здійснює те неможливе й надприродне.

В цій самій книзі ми читаємо, що Господь велить Мойсею підняти свій посох і розділити море, щоби ізраїльський народ зумів пройтися, немов по сухій землі. «І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східнім вітром, і зробив море сухим, і води розділились; і сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч» (Вих. 14:21-22).

 А згадаймо те, як Господь велить виготовити скинію та одяг для священиків. Це також є неможливим. Адже вся скинія повинна бути із чистого золота. Де ж вони мали його взяти в такому великому масштабі? А сам одяг священикам мав бути із дорогоцінного каміння, в нагруднику мав стояти діамант. Проте народ в ті час не має жодних технічних можливостей, щоби його вигравірувати. І тут також ми бачимо неможливе. Ізраїльський народ, слухаючи вказівок Бога, зробив і скинію, і одяг первосвященика.

Остання неможлива заповідь, котру всім нам дали, є заповідь любити Бога всім серцем, душею й силою. Ми самі не можемо Його так любити, але Господь допомагає нам, даючи Свою силу й благословення, допомагаючи виконати її.

Коли людині Бог велить здійснити щось неможливе, то ми не повинні опускати руки, але, маючи віру, робити все, чого Господь вимагає від нас. І тоді Бог сам допоможе і зробить неможливе можливим.

Петро зрозумів цю істину. Він побачив Ісуса, котрий йшов по воді, і розумів, що ходити по воді неможливо. Проте Петро також знав, що він може здійснити неможливе. Просто потрібно, щоби Господь звелів йому це зробити. Це і відбулося, і Петро пішов по воду назустріч Христу.

Щойно ми зрозуміємо чудодійну силу, котра міститься в Божих веліннях, то розпочнемо слухатися їх і побачимо, що неможливе перетвориться на можливе у нашому житті.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.