Піст. Молитва. Милостиня

Основними обов’язками кожного християнина є: милостиня, молитва, піст.

Соломон, в своїй книзі Проповідника, говорить до Ізраїльського народу, навчаючи: «…троїста нитка не так хутко рветься» (Проп. 4:12). Вказуючи на те, що молитва, піст та милостиня в житті людини складають нитку, скручену втроє, котру досить важко розірвати.

В 6 главі Євангелії Матея показаний приклад правдивої, щирої, угодної Богу милостині, за яку Господь обіцяє винагороду: «Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт. 6:3-4)

Ісус Христос навчає нас про плоди, які ми можемо принести, чинячи піст, молитву та милостиню: «Ще ж інше впало на добру землю – і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше… А що посіяні на добру землю, – це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше» (Мр. 4:8;20). Який же плід ми можемо принести із вами? Коли ми молимося, то можемо принести плід в тридцять раз. Якщо ж молитва та милостиня стають частиною нашого життя, тоді ми приносимо плід у шістдесят раз. Коли ж молитва, милостиня, піст стають частиною нашого життя, тоді, відповідно, ми приносимо Богу плід у сто раз більший.

Євангелист Матей розказує про батька, в якого був біснуватий син. Батько, впродовж багатьох років, безпомічно спостерігав за сином, якого мучив цей злий дух, чинячи з ним різноманітні жахливі речі. Коли син став старшим, то й напади на нього ставали все більш важчими: хлопець кидався то в вогонь, то у воду. Злий дух постійно його мучив, завдаючи непоправної шкоди для життя.

Батько намагався вилікувати сина, він навіть приводив його до апостолів. Ситуація видалася нерозв’язною. І ось він чує, що недалеко від них перебуває Ісус. Підійшовши до Нього, він мовить: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити» (Мт. 17:15-16)

Коли хлопця підвели до Ісуса, Біблія говорить, що Він: «Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті» (Мт. 17:18). Чому ж тоді апостоли не могли вигнати біса із хлопця, коли Ісус дав їм владу: «… над нечистими духами, щоб їх виганяли…» (Мт. 10:1)?

Звернімо увагу, що учні також хотіли почути відповідь на це питання. Пізніше, коли вони залишилися наодинці з Ісусом, вони запитали Його про це і отримали відповідь: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом» (Мт. 17:20-21).

Коли ми правильно будемо виконувати ці три обов’язки християнина, тоді нас очікуватиме нагорода.

Ісус говорить до Своїх учнів, що їм потрібна віра, як гірчичне зерно. Проте це ще не все. Задовго до цієї події Святий Дух повів Ісуса в пустиню, де Він перебував на молитві та пості сорок днів та ночей. «…щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом»  (Мт. 17:21). Ісусу вигнати цього впертого біса було зовсім нескладно.

Якщо Ісус може зробити все, то навіщо Він тоді постив? Ісус дає нам приклад того, як потрібно боротися із надприродними злими силами, котрі виганяються тільки молитвою та постом. Як бачимо, яку велику вагу та значення повинен займати піст у нашому житті.

За матеріалами книги Джентезен Франклін «Піст»

Фото: Рixabay

 

 

 

 

 

 

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *