Надвірнянський Деканат
Наша віра

Піст та життя християнина

Share

Всім нам, християнам, відомо, що піст – це частина нашого життя. Та й, якщо б скласти до купи всі дні посту, то ми б отримали не мало й не багато: більш, ніж половину усіх днів у році.

Чому ж піст такий важливий для нас?

По-перше, піст – це наша участь у житті, стражданнях та муках нашого Господа та Спасителя Ісуса Христа. Ми називаємо себе християнами, тобто послідовниками Ісуса Христа. Якщо ми є Його послідовниками, то повинні наслідувати Його, вчитися від Нього, йти за Ним. Христос, Божий Син, перетерпів хрест, страждання й жахливі муки, а вкінці і смерть, задля нашого із вами спасіння, тому ми повинні не стояти осторонь, а гідно відповісти на цю безкінечну жертву любові та милосердя. Ми маємо співстраждати разом із Ним, йти Його Хресною Дорогою, допомагати нести Його важкий хрест із нашими гріхами. Ми знаємо, що людина є немічною та слабкою, занадто прив’язаною до земного й короткочасного, тому так буває важко розпочати той свій шлях спасіння та йти за нашим Спасителем. Тому час посту має стати для кожного із нас тим часом, коли ми зможемо хоч трішки потрудитися разом з Христом, пережити ті жахливі Його страждання та муки, бути поруч, коли Він зійде на Голгофу із нашими гріхами, коли помре заради нашого спасіння.

Святитель Амбросій Медіолянський говорить: «Бажаючи бути християнином, чини так, як чинив Христос. Він, не маючи жодної плями гріха, постив сорок днів, а ти, грішнику, не хочеш і одного дня постити… наїдаєшся, в той час, коли Христос за тебе плакав…».

По-друге, піст допомагає нам, християнам, у боротьбі проти ворога нашого спасіння. Апостол Павло говорить, що ведемо боротьбу: «… проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6:12). В цій нерівній та жорстокій боротьбі ми повинні перемогти. І наймогутнішою нашою зброєю буде саме піст. На цю зброю вказує також і Сам Христос: «А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом» (Мт. 17:21). Без посту й молитви ми не зробимо нічого.

Святе Письмо описує нам сорокаденний піст Ісуса в пустині. Саме тоді Христос наносить дияволу першу поразку. Ісаак Сирін пише: «Тільки через піст людина отримає перемогу над дияволом. До посту людський рід не мав жодної перемоги, відповідно, диявол ніколи не відчував своєї поразки від нас. Господь отримав цю перемогу, щоби на голову людини покласти перший переможний вінець. Щойно диявол бачить цю зброю на комусь із людей, відразу тремтить і згадує свою поразку від Спасителя у пустині, і сила його руйнується, і зброя наша долає його».

По-третє, піст допомагає нам у духовному житті: в молитві, в роздумах про Бога, в творенні добрих справ, в боротьбі із тілом та кров’ю. Апостол Павло говорить, що нам потрібно боротися проти тіла і крові. Тіло – це пристрасті та гріхи нашого тіла, а кров – пристрасті та гріхи нашої занедбаної душі. Із гріховного тіла й крові проростають всі наші гріхи й пристрасті, всі наші погані думки, слова та вчинки. Тому нас слід постити, щоби очищувати наше тіло й кров, щоби вкінці отримати Царство Боже.

По-четверте, піст допомагає нам слухатися нашої Матері Церкви, котра провадить своїх дітей до спасіння. У нашому житті ми слухаємося різних людей: ми виконуємо закони державні, приписи лікарів, настанов та вказівок своїх директорів. Тому так важливо слухатися ще й нашої Святої Церкви, котра подає нам ліки для тіла й для душі, вислуховуючи наші біди та нарікання, напоумляючи у важких випробуваннях та хвилинах, настановляючи у немочах та пристрастях, скріплюючи наше духовне та фізичне здоров’я, спрямовуючи нас до блаженної вічності, до життя, котре не має кінця.

По-п’яте, піст – це наше наслідування святих та праведників, котрі всі, без винятку, постили, а інколи і дуже строго. Через піст ми єднаємося із усіма святими, стаємо їхніми братами та сестрами по зброї із невидимим ворогом нашого спасіння. Через піст ми єднаємося із усією вселенською Церквою, по всіх куточках нашої планети, де тільки перебувають християни. Уявімо собі, християни, котрі проживають на шести континентах розпочинають свій піст, засвідчуючи нашу єдність, наше братерство, наше соборне єднання, нашу вірність тому шляху, котрим йшли святі Христової Церкви.

Як бачимо, піст – це велика зброя в невидимій нашій боротьбі із пристрастями та гріхами, котра допомагає нам зростати, ставати милосердними та прощати усіх. Проте наша Свята Церква, як мудра та любляча мати, застерігає кожного із нас розважливо розпочинати свій піст. Якщо хтось хворий, то має послаблення, а, в деяких випадках, у повне звільнення від посту, бо його хвороба, несена терпляче і без нарікань, заміняє піст. Якщо жінка вагітна чи годує своє немовлятко, то вона також отримає звільнення від посту, бо піклується не про себе, а про інше життя, котре без неї не проживе. Якщо хтось мандрує, то також має послаблення у пості, бо змушений приймати від людей те, що вони подають. Піст також послаблюється на тих людей, котрі є немічними та старими, на дітей, котрим немає ще 14 років, на студентів, котрі навчаються, тому нездатні вповні постити. Слухаймося нашої Святої Церкви і розпочнімо гідно свій посний подвиг, щоби отримати нев’янучий вінок нагороди від Господа, й могутню зброю у боротьбі із дияволом.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *