Прообраз христа в книзі Виходу
«Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера. І нарікали люди на Мойсея, говоривши: «Що нам пити?». А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх» (Вих. 15:23-25).
В книзі Виходу ми вперше зустрічаємося з тим, що народ почав нарікати. І Мойсей творить чудо: в це джерело води вкидають дерево і вода стає чистою та придатною до пиття.
Життя кожної людини без Бога – це джерело гірких вод. В ньому, ніби і вода є, але її пити не можна. І поділитися з нею також ні з ким неможливо. І ось, те дерево, котре падає в ці гіркі води – це хрест Ісуса. Бо саме він, потрапляючи в бурхливе та гірке наше життя, докорінно міняє його. І саме цей хрест ми маємо взяти, щоби допомагати й підтримувати інших.
Ісус кличе нас до справжнього та щирого християнства. І цей Його поклик нерозривно пов’язаний із хрестом. Бо саме ним Христос випробовує наше серце, наше почуття, наше життя. І саме через нього ми зрозуміємо наскільки сильно бажаємо бути Його учнями. Чи будемо ми готові взяти цей хрест і навчимося ігнорувати своїми бажаннями й розіпнемося та підемо вслід за Ним? Що тоді буде у нашому житті основним – хрест, котрий є символом смерті й страждання, чи життя, котре з Собою приносить Ісус? Без одного не може бути й другого.
Хрест потрібен для нашого спасіння і для того, щоби гіркі води нашого життя були очищені, щоби наше серце стало джерелом живих вод і могло ділитися ними з іншими – спраглими й потребуючими.