Як розбудовувати Церкву на Фундаменті Христа: уроки віри від Петра і Павла
Проповідь на свято апостолів Петра та Павла
Ми можемо багато чого навчитися про те, як будувати на Фундаменті, яким є Христос, і Петро та Павло дають нам у цьому великий урок.
Павло в Римі: Безкомпромісне звіщення істини
Перші два роки перебування святого Павла в Римі, на перший погляд, минули доволі спокійно. Читання з Книги Діянь Апостолів, яке ми сьогодні чули, фактично завершує другу книгу святого Луки. Павло перебуває під домашнім арештом, але навіть із цього «престолу мудрості» він має змогу продовжувати своє служіння християнам тамтешньої Церкви, витоки якої, ймовірно, сягають ще тієї самої першої П’ятидесятниці — через п’ятдесят днів після Воскресіння Христового.
Він збирає разом юдейських лідерів, розповідає їм історію свого арешту та апеляції до кесаря. Вони відповідають, що не отримували про нього жодних вісток із Юдеї, але готові повернутися і вислухати його свідчення. Так вони і роблять. Хтось із них увірував, а хтось залишився при своїй невірі, і тоді Павло звертається до них із таким остаточним словом:
«Добре Дух Святий пророк Ісая сказав батькам вашим: „Іди до народу цього й скажи: Вухами почуєте — і не зрозумієте, і очима дивитися будете — і не побачите. Бо огрубіло серце цього народу, і вухами зле чують, і очі свої заплющили, щоб як-небудь не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутися, щоб Я зцілив їх“. Нехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже послане язичникам: вони й почують!»
Передання розповідає нам, що багато римських воїнів, які охороняли Павла, згодом стали вірними членами Церкви, а самого Павла після цих двох років звільнили. Він вирушив проповідувати Євангеліє далі, аж до земель сучасної Іспанії, перш ніж знову був повернутий до Рима, засуджений і прийняв мученицьку смерть.
Петро на морі: Випробування віри та Божественне «Я Є»
З Петром ситуація дещо інша, оскільки Святе Письмо не залишило нам детальних відомостей про його останні роки життя в Римі. В уривку від Матея ми читаємо, що Ісус щойно помножив п’ять хлібів і дві риби, аби нагодувати п’ять тисяч чоловіків (не рахуючи жінок та дітей), після чого звелів учням зібрати дванадцять повних кошів залишків. Ми всі чудово знаємо цю історію.
І ми бачимо, що Петро посідає тут особливе місце. Після того як Ісус відпустив цей величезний натовп (який разом із жінками та дітьми міг налічувати до п’ятнадцяти тисяч людей), Він буквально змусив учнів сісти в човен і плисти на інший бік Тиверіадського озера, а Сам піднявся на гору помолитися на самоті.
Човен серед озера опиняється в біді — згадайте, що навколо панує нічна темрява. В оригінальному грецькому тексті сказано, що човен «катували хвилі», ймовірно, через сильний зустрічний вітер. І раптом учні бачать видіння: по воді йде людина. Вони перелякані, бо впевнені, що бачать привид. Вони закричали від страху, але Ісус негайно відповів їм: «Заспокойтесь, не бійтеся, це Я».
Петро, звісно, завжди прагне в усьому наслідувати Вчителя, але він чекає, поки Ісус покличе його з човна піти по воді. Матей пише, що коли Петро ступив на воду і «побачив вітер» (точніше, побачив розбурхані вітром хвилі), він злякався і почав тонути. Ісус урятував його, запитавши: «Маловірний, чого засумнівався?». І тоді весь човен віддав хвалу Богові!
Чого ми можемо навчитися від апостола Петра?
Ця подія з Петром дає нам кілька важливих життєвих уроків для розбудови нашої віри:
- Використовуйте свої сильні сторони. Петро — лідер за своєю природою, і він одразу ж бере на себе ініціативу серед тих, хто перебуває в човні.
- Правильно оцінюйте ситуацію. Коли постає незрозуміла ситуація чи видіння здається туманним, заспокойтеся дочекайтеся чіткого розуміння Божого слова.
- Зберігайте смирення. Петро щиро хотів бути схожим на Ісуса, і це прекрасна мета. Проте, подібно до Адама, він самовпевнено виходить із човна, кидаючи виклик законам природи, які діють на людей і великі маси води.
- Коли потрапляєте в біду, визнайте Того, Хто завжди поруч, і кличте: «Господи, рятуй мене!» Якщо ти обтяжений важкою одежею своїх турбот і не покладешся на Божественну допомогу, ти просто потонеш!
- Наостанок: коли бачите прояв Божественної сили, щиро поклоняйтеся Джерелу — нашому Господу.
Нехай приклад віри та мужності святих Петра і Павла надихає нас щодня розбудовувати наше життя на єдиному тривалому Фундаменті, яким є Ісус Христос.
Зображення ілюстративне: Dorothée QUENNESSON – Pixabay