Різниця між правдивою та фальшивою вірою
Якщо глянемо навколо, то побачимо скільки фальшивих підробок нас оточує. Ми можемо купити будь-що «несправжнє» по досить низькій ціні. І ці речі будуть мати такий самий вигляд, ті ж самі функції, як і справжні. В більшості випадків отримання фальшивої версії якоїсь речі не стане для нас великою проблемою. Ми можемо користуватися підробленим годинником, заплативши за нього кілька сотень, а не тисяч. Проте ми не зможемо вижити духовно, коли у нас буде фальшива віра.
Апостол Яків говорить нам, що фальшива віра – мертва. Під час випробувань така віра не допоможе нікому із нас.
Якою ж тоді повинна бути справжня, істинна віра?
Справжня віра – це більше, ніж слова.
Ісус говорить, що віра – це те, що ми робимо, а не тільки те, про що ми говоримо. «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі» (Мт. 7:21).
Ми можемо використовувати правильні слова, але, якщо наші дії та вчинки не будуть збігатися з ними, то і віра наша не може бути щирою та істинною.
Справжня віра – це більше, ніж емоції.
Ми можемо піклуватися та дбати про інших людей. Можемо допомагати й добре відноситися до них. І тут бачимо, що саме наші вчинки, а не почуття, випромінюють нашу віру.
«Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку, і хто-небудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе?. Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі» (Як. 2:15-17). Тут апостол Яків розкриває для кожного із нас істину: якщо ми будемо ділитися з потребуючими тільки банальними фразами, то таким чином ми демонструємо фальшиву віру.
Справжня віра – це більше, аніж предмет дискусії.
Для деяких людей віра – це інтелектуальна гра. Вона цілими днями готові говорити про Бога, не дозволяючи Йому впливати на їхнє життя. Бог не може самостійно увійти у наше життя, Він терпеливо чекає, коли ми Його запросимо. І тоді розпочинає діяти в нас. Господь не може залишити наше життя незмінним, не може не перемінити його. Якщо Господь провадить нас, то ми повинні розпочате життя по-новому: молитва, добрі діла, милостиня, милосердя, жертовність.
Справжня віра – це не просто істина, в яку ми віримо.
«Ти віруєш, що Бог один? – Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду?» (Як. 2:19-20). Ми маємо не тільки вірити в правильні істини про Бога, але у своєму житті випромінювати ці істини своїми вчинками, діями, словами. Бо справжня віра – це не те, про що ми говоримо, не те, що ми відчуваємо, не те, про що ми сперечаємося, не те в що ми віримо, а те, що ми робимо.
фото ілюстративне Marco Wolff із сайту Pixabay