Надвірнянський Деканат
Духовні науки

Роль жінок-мироносиць….

Share

Хто ж були ці мужні жінки-мироносиці? Ці вірні жінки-християнки, котрі на відміну від чоловіків-християн, зберегли свою вірність Христу, не залишили Його в найстрашніший час Його земного життя, тому й не дивно, що вони удостоїлися такої великої радості першими дізнатися про Христове Воскресіння.

Ми не знаходимо у цих жінок жодних сумнівів. В них ніколи не виникало жодних запитань до Христа. Вони тихо та смиренно йшли за Ісусом, йшли мовчки, до самого Його розп’яття. Їхня мужність та відданість заслуговує похвали, бо вони без жодних сумнівів, без найменших докорів до кінця йшли за Тим, в Кого вірили. Усвідомивши, що на Ісуса чигає небезпека смерті, вони не могли залишити Його одного.

Ці Христові учениці залишилися біля Христа навіть тоді, коли всі Його покинули.  Навіть після Христової смерті, вони не покинули Його. Вони йшли, щоби віддати Йому останню шану, щоби виконати свій обов’язок, щоби виявити все своє співчуття. Ці мужні жінки навіть не побоялися воїнів, котрі стерегли камінь біля Христового гробі. Вони прийшли, щоби намастити пахощами мертве Христове тіло, а натомість отримали новину про Воскресіння Христа. І це була велика нагорода за їхню віру, велике щастя за те, що у своїй вірності вони зберегли в своїх серцях Христа, тіло Якого мучили на хресті.

Почувши благу новину від Ангела про Воскресіння Христа, вони поспішають поділитися цієї радістю з іншими Його учнями. Ці жінки так легко залишили і плащаницю і печеру, в яку поховали Христа, та якнайшвидше поспішили до Нього – живого. Їхня любов – не миттєвий порух серця. Вона незмінна і в радісні хвилини, і в часи добробуту, і в години щастя, вона однаково горить і в хвилини скорбот, і в дні випробувань, і в години хвороб.

Цю любов вони випромінювали тоді, коли Господь творив чуда і народ прославляв Його як великого Чудотворця та Вчителя; і тоді, коли Він був принижений та побитий, коли помирав на хресті під злобні крики воїнів та натовпу; і тоді, коли Його бездиханне тіло лежало у гробі.

І саме за цю їхню любов наша Церква почитає їх святими, приносить свої молитви, благаючи, щоби вони молилися за нас, грішних, й допомагали йти дорогою спасіння до вічного життя.

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *