Святість та сила визнання свого гріха
Визнання свого гріха – це сила та могутність Святого Духа. Зустріч з Ним викликає трепет та переживання. І такі зустрічі виникають не тільки між Святим Духом та вибраними людьми, наприклад, патріархами чи пророками, але вони для усіх нас.
Ісус обіцяв людям, що усі покоління будуть мати доступ до Бога через Його Святого Духа. Згадаймо, що Він сказав учням перед Своєю смертю: «…Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю його до вас. І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді» (Ів. 16:7-8).
Визнання свого гріха має стати частиною нашого життя та постійного спілкування з Богом. І для цього дуже важкими буде для усіх нас постійний провід пастирського посоху.
Розпочнімо уже від сьогодні уважно вслухатися у слова проповіді, котрі промінням світла вливаються у наш розум. Святий Дух працює. Він пом’якшує наші серця та пронизує наші душі.
Десь там, далеко, у глибині свого єства, ми починаємо розуміти, що є щось таке, що не подобається Богові. І ми повинні це виправити. Ми починаємо бачити свій гріх і відчуваємо потребу позбутися його, щиро визнати його і покаятися. І тоді змінюється усе: наша свідомість, наше бачення, наш світогляд, наші вчинки та спосіб нашого життя.
Сила Святого Духа ніколи не скине на нас такого тягарю, який видався б нам непосильним. Навпаки, крок за кроком Він буде стримувати нас, вести вузькою й такою небезпечною дорогою до Бога.
Тут потрібна наша співпраця з Ним. Навіть тоді, коли Він буде постійно нас викривати у гріхах. Адже саме у таких моментах ми будемо відбувати і бачити Його турботу та прояв найдосконалішої любові.
Адже Святий Дух захищає нас від гріховних бажань, тілесних спокус. Він постійно рятує нас й допомагає відчути й розпізнати свої гріхи. Він ніколи не відступить, не забуде, що робить. Він постійно біля нас, використовує усі наші почуття та емоції, коли викриває наш гріх. Він з нами. І це дуже радісна новина для усіх нас.
Зображення ілюстративне Freepik