Син Божий Воскрес

«Забрали Господа з гробниці», – ці слова переляканої Марії Магдалини стали першою новиною недільного ранку, – «й ми не знаємо, де покладено Його!» (Ів. 20:2).

Коли Марія поспішила повідомити Петру й «отому іншому учню» (Ів. 20:3), то вони відразу побігли разом, щоби переконатися у правдивості її слів.  (Мр. 9:32). В те, що тіло Ісуса зникло, вони тепер уже вірили, бо побачили, що його немає. Чому ж тоді навіть після того, коли Ісус постійно їм наголошував про свої майбутні муки, смерть та воскресіння, вони все ж таки Марії не повірили? Чому вони її «не зрозуміли» (Мр. 9:32).

У цей недільний ранок найближчі Христові учні вирішили, що тіло Ісуса забрали і переклали в інше місце. «Вони бо ще не знали Писання, за яким мав Він з мертвих воскреснути» (Ів. 20:9).

Проте, коли Петро та Іван вперше заглянули у порожню гробницю, то їм і на думку не спало необхідність Ісусового воскресіння. Намагаючись прийти у себе після перенесеного горя минулих двох днів, найгірших днів у їхньому житті, вони все ще намагалися змиритися із Його смертю. І тому не дивно, що вони разом із Марією здогадувалися, що деяка група людей перенесла Його тіло. Побачивши порожній гріб, Іван повідомляє, що «повернулись учні знов до себе» (Ів. 20:10).

Тільки Марія залишилася і згодом зустрілася з Воскреслим Христом. Потім, за Його дорученням, вона «пішла, щоб звістити учням: «Бачила я Господа»» (Ів. 20:18).

Христос мав воскреснути

Якби повільно до учнів не доходило розуміння необхідності Його страждань та воскресіння, вони все ж таки переконалися не тільки у тому, що Він воскрес, але навіть і в тому, що Йому потрібно було воскреснути. Це мало відбутися саме так.

Згодом, в день П’ятидесятниці, апостол Петро буде проповідувати публічно – не просто про воскресіння, але про його необхідність. У розпал своєї проповіді він заявить про свого Господа: «отого Ісуса», котрий був «розп’ятий і вбитий руками беззаконних», проте «Бог воскресив, порвавши пута смерті, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі» (Дія. 2:23-24). Смерть не могла стримати Його. Це було неможливим. Христос, Син Бога Живого, мав воскреснути.

Тому сьогодні, у день Його Воскресіння, запитаймо, а чому Ісус мав воскреснути? Відповідь знайдемо на сторінка книги Апостольських Діянь.

Ісус мав воскреснути, щоби збулося Боже Слово.

Бог через Своїх пророків давно пообіцяв Своєму Обраному народу Помазаника, Месію, намісники престолу Давида та надію усього Ізраїлю. І Його слова не могли не здійснитися. Ісус став цим Помазаником та Месією, здійснивши усі пророцтва.

Ісус мав воскреснути, щоби підтвердити Своє безгрішне життя.

Ісус прожив життя без гріха. Він був невинним, а Його воскресіння підтвердило Його святе людське життя. Смерть та сатана не мали влади над Ним, бо в Ісуса не було жодних плям гріха. Він «знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами» (Кол. 2:14). Помираючи на хресті, Ісус віддав Себе, прибивши до хреста наші гріхи, тим Він обеззброїв демонів, котрі виступали проти нас.

Ісус мав воскреснути, щоби підтвердити діло Своєї смерті.

Воскресіння також підтвердило, що смерть Ісуса на хресті була правдивою. Вона була дивовижною. Вона була ефективною. Його передсмертні слова: «Здійснилося» (Ів. 19:30) були підтверджені воскресінням.

Апостол Павло пише, що Ісус: «був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання» (Рим. 4:25). Воскресіння показує, що Його життя було ефективним не тільки у відкупленні наших гріхів, але й у нашому оправдання перед святим Богом.

Ісус мав воскреснути, щоби відкрити нам доступ до Отця Небесного.

Ісус говорить: «Я – перший і останній, і живий; і стався мертвий, і от – я живий на віки вічні; і маю ключі смерті й аду» (Одк. 1:17-18). Ми не можемо отримати спасіння, якщо не з’єднаємося вірою із живим Христом, щоби отримати вічні блага у Царстві Небесному.

Ісус мав воскреснути, щоби стати нашим живим Богом.

Ісус воскрес, щоби ми могли пізнати Його та жити Ним. Тому у центрі пасхального святкування знаходиться не те, від чого Він спас нас, а те, для Кого Він спасає нас: для Себе і вічного щастя. Бо усі ми створені для Ісуса. Він стає центром істинного життя сьогодні, і Він залишається ним назавжди.

Христос Воскрес, щоби ми пізнали Його і насолоджувалися Ним вічно.

Зображення ілюстративне Freepik