Мудреці та книжники

Share

Розповідь про Різдво в євангелиста Матея описує нам досить цікаву картину. В Єрусалим приходять мудреці. І кожному зустрічному вони ставлять таке просте запитання: «Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись» (Мт. 2:2).

Ці слухи доходять і до Ірода, але для нього новина про народження нового царя, стає зовсім не радісною. Звичайно, він знає про месіанське очікування в народі. Звичайно, він розуміє, що в царстві, яким він править панує дух деспотизму, дух, який протилежний до царства Месії.

Задумавши недобре, Ірод скликає «…всіх первосвящеників та книжників народних…» (Мт. 2:4). Хто, як не вони, можуть знати про місце народження Месії? І ось, місце на карті знайдене, доля Вифлеєма вирішена, і дуже скоро заридає Рахиль за своїми дітьми. Мудреці мандрують дальше вслід за зорею, а Ірод перебирає на себе роль антихриста.

Проте він нам зовсім не цікавий… Нічого нового в його темній душі не зродилося: «Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника: «Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!». Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує» (Пс. 2:2-4).

Нам цікаві саме книжники, в цій ситуації ми зовсім не розуміємо їхньої поведінки. Саме вони, а не Ірод, уособлюють собою протилежність до мудреців. Мудреці Сходу прийшли поклонитися Месії, а книжники зовсім не поспішають йти за ними. І ті, і інші отримали частину одкровення, кусочки «головоломки». Мудрецям був відомий час, а книжникам – місце. Чому ж тоді до Немовлятка Христа прийшли тільки поганські мудреці?

Мудрецям було дане тільки «загальне одкровення». Вони пізнали Бога «через дивовижні творіння». Цього було недостатньо, щоби віднайти Христа, але цього було достатньо, щоби відправитися на Його пошуки.

Книжники мали ТАНАХ – Богонатхненне Писання. Цього було достатньо, щоби знайти Христа, але, на жаль, недостатньо, щоби прийти та поклонитися Йому.

Мудреці все своє життя тільки те й робили, що дивилися на зірки. І саме зірка привела їх до Христа. Книжники все своє життя вивчали Писання, але, на жаль, воно їх не приводить до Ісуса.

Пройдуть роки і Ісус звернеться до них: «Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, – а й вони свідчать за мене!. Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним» (Ів. 5:39-40).

Прийдімо і ми, щоби принести своє поклоніння Немовлятку Ісуса, прохаючи про мир у цілому світі, любов межи людьми та безконечне Боже милосердя над нами, грішниками.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.