Бажання святого

Share

Дуже давно на землі жив один чоловік. Святість його була настільки великою, що нею дивувалися навіть ангели й навмисне сходили з неба, щоби подивитися: як, живучи на землі, можна так уподібнитися Богу?

І сказали одного разу ангели Богові:

– Господи, даруй цій людині дар чудотворення!

– Я згоден, – відповів Господь. – Запитайте в нього, чого він хоче.

І заспитали ангели чоловіка:

– Чи хочеш ти одним дотиком рук повертати здоров’я?

– Ні, – відповів той. – Хай краще Сам Господь творить це.

– Чи бажаєш ти мати такий дар слова, силою якого ти навернув би грішників до покаяння?

– Ні, – це справа ангелів, а не слабкої людини. Я молюся про навернення грішників, але не навертаю.

– Можливо, ти хочеш залучати людей до себе сяйвом чесноти і тим прославити Бога?

– Ні, – залучаючи їх до себе, я відвертатиму людей від Бога.

– Чого ж ти хочеш? – допитувались ангели.

– Чого мені ще хотіти? Щоб Господь не позбавив мене Своєї благодаті, тоді в мене все буде.

Проте ангели продовжували наполягати.

– Добре, – відповів чоловік. -Я хочу творити добро так, щоб самому про це не відати.

Ангели спантеличилися, але потім вирішили, що тінь цієї людини, яку вона не бачить, теж може зцілювати хворих, полегшувати на землі скорботи й печалі.

Так і повелося відтоді: де б не з’являвся цей святий, його тінь покривала зеленню витоптані дороги, повертала воду висохлим струмкам, під нею буяли квіти й висихали людські сльози.

А святий просто ходив по землі, розповсюджуючи навколо себе добро, сам того не відаючи.

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *