Господь виконує Свої обітниці, а ми не стіймо осторонь!

Share

«І надійшло до мене таке слово Господнє: «Ось я – Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим?»… Та ось я позбираю їх знову з усіх земель, куди я їх повиганяв був у моєму гніві, у моїм пересерді й у моїм великім обуренні та й повернуться вони назад на це місце, і я дам їм жити у безпеці. Тоді будуть вони моїм народом, я ж буду їхнім Богом. Я дам їм друге серце й другу путь, щоб вони постійно мали страх супроти мене, на добро їм же самим і на добро їхнім дітям по них. Я заключу з ними вічний завіт: не одвернусь від них, буду їм добро чинити і вкладу їм у серце страх супроти мене, щоб вони від мене не відвернулись більше. Я буду радий їм добро чинити і насаджу їх на стало у цій землі, від усього мого серця і від усієї моєї душі» (Єр. 32:26-27; 37-41).

В цих словах книги пророка Єремії ми можемо побачити, що Господь бажає передати нам реальні обітниці для України. Він бажає утвердити нас у тому, що всі ці біди, терпіння та руйнування, котрі прийшли в Україну, котрі впали на нашу землю, всі ті трагедії, смерті зламані житті та долі, – це все тимчасове.

У нашого Бога, милосердного та люблячого, є план для України. І цей план прекрасний. Пророку Єремії було важко зрозуміти й усвідомити, що Господь все це зробить, що Він заплатить за землю, і ця земля буде належати його роду, що Бог все відновить, що Він утвердить Свою владу та силу на цій землі, яка так страждає.

Нам, у ці важкі й страхітливі дні, також важко повірити у все те, що Господь обіцяв. Проте Господь обіцяв і всі Його обітниці будуть виконані на всі 100 %.

Ми ж не повинні перебувати осторонь. Тут важливо усвідомити, що кожен із нас, в цей важкий час, час випробувань та терпінь, болю та горя, має перебувати там, на тому самому місці, де бажає його бачити Господь. Також важливо знати до чого ми покликані на цьому місці – яке служіння людям, Господеві, один одному ми можемо виконати. Занадто далеко не потрібно заглядати. Якщо ми намагатимемося дивитися занадто далеко, то побачимо, що Божа всемогутність все відновить, що розпочнеться нове життя. І суха земля розквітне, немов прекрасний сад. І слава Господня підніметься над землею.

Якщо ви евакуювалися із сім’єю, то це не означає, що ваше завдання – це влаштуватися у безпеці самим. Якщо ви так думаєте, то ви ще й надалі перебуваєте у самолюбстві та егоїзмі. Де б ви не знаходилися, в якій евакуації не перебували, маєте пам’ятати, що усі ми є дітьми Божими. І розпочати піклуватися про усіх тих, хто є біля нас. Господеві потрібні усі ми, де б ми не перебували. Йому потрібен кожен із нас на своєму благословенному місці, у своїй сім’ї чи далеко від неї, зі зброєю у руках чи з молитвою на устах, у Церкві чи в окопі, всі ми маємо перебувати у духовному строю, щоби наблизити свою перемогу.

Зображення: pixabay.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.