Підготовчі дні до Великого Посту

Про піст та покаяння

Церква приготовляє нас до днів Великого Посту, до днів духовного відродження та очищення. На жаль, немає такої таблетки, котра б змогла нас зцілити від усіх духовних хвороб, проте існує Таїнство Покаяння, Сповіді. З грецької мови покаяння звучить, як метанойя – переміна стилю життя, переміна думок, а для цього потрібно відмовитися від певних своїх звичок, від своїх стереотипних думок.

Великий Піст називається великим не тому, що він триває 40 днів, але тому, що він має величезну користь для очищення наших душ. Ми з вами зараз спробуємо роздумати над сенсом всіх днів та неділь, котрі випереджають Великий Піст.

Першою підготовчою неділею є неділя про Закхея. В цю неділю читається євангельське читання, котре розказує нам про Закхея, чоловіка, котрий покаявся та прийняв у свій дім Христа. Закхей, від зустрічі із Господом, переродився так, що вигукнув: «Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо» (Лк. 19:8). Ця неділя повинна налаштувати нас на те, щоб ми задумалися над своїм життям, над собою, над своїми гріхами, над тим, що є такі люди, з якими нам слід шукати примирення.

Наступна неділя, котра ще ближче наближує нас до початку Великого Посту – це неділя про митаря та фарисея. Євангельське читання цієї неділі вчить нас, щоби ми не були дріб’язковими при виконанні зовнішніх релігійних приписів: щось не з’їсти, щось не зробити. І за цим всім зовнішнім, щоби ми не забули про основне – про внутрішнє наповнення свого серця.

Неділя про блудного сина говорить до нас словами: «Повернуся в дім батька мого». Блудний син, пішовши в далекий край, зазнавши там біди, прийшов в себе, зрозумів глибину своїх упадків і з тієї ями гріха повертається до свого батька. Наш Бог – милосердний Бог, Він приймає блудного сина без будь-яких умов, без докорів. Він бачить в ньому покаяння та зміну свого життя, і повертає йому синівську гідність. Ця неділя нагадує нам, що Бог очікує на будь-яку людину,бо Він Сам в Євангелії сказав: «Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається» (Лк. 15:10).

Кульмінацією підготовчих неділь до Великого Посту стає неділя про Страшний Суд, коли ми в Церкві чуємо Євангельське читання, котре переносить нас у вічність, ставить перед обличчям Бога, перед правдою Божою, щоби ми зрозуміли за якими критеріями буде оцінено наше життя. Найдивовижнішим є те, що оцінювати нас будуть за нашою людяністю, за ділами милосердя та любові. Саме про це говорить нам недільне Євангеліє: «Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене» (Мт. 25:35-36).

Людина починає задумуватися над тим, що віра без діл є мертвою. Євангеліє говорить нам, ніби і просту річ: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт. 22:37-39). Ці слова прості, але, насправді, є дуже тяжкі до виконання.

Бог є любов і Він сказав: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Ів. 13:35). Тому Церква, через Євангелія, через ці підготовчі неділі, спрямовує нас всередину самих себе, щоби ми задумалися над нашими хибами, гріхами, котрі нагромадилися в нас.

Завершується підготовчий період і розпочинається Великий Піст неділею, котра називається Прощеною неділею чи Сиропусною. В цей недільний день в Церкві прийнято припинити непорозуміння, суперечки, конфлікти, котрі нагромадилися з нашими рідними та близькими, щоби ми розпочали Великий Піст з чистою совістю. В цей день прийнято просити прощення в один одного, проте слід це робити не тільки на словах, але і прощати в серці тим, на кого ми затримали якусь образу. Після такої внутрішньої підготовки до Посту ми можемо вступати в дні Великого Посту, тоді ці дні будуть для нас світлими та радісними і ми зможемо, пройшовши через них, очистити свою душу, розум та серце.

Господь нам сказав: «Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься» (Лк. 6:37). В молитві Отче наш ми промовляємо щоденно такі слова: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо нашим винуватцям». Від прощення нашого ближнього залежить те, чи простить і нас Господь.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *