Оздоровлення розслабленого

Share

Одного разу Ісус Христос прийшов в досить страшне місце: купальню, яке називається Витезда, в перекладі Дім милосердя.

Біля цієї купальні лежало багато хворих, сліпих, кульгавих – ці всі люди очікували на Боже милосердя.

У черговий раз, перечитуючи цей уривок Євангелія від Івана (Ів. 5,1-15), – починаєш думати, що це не просто чергова розповідь про ще одне чудо Христа. Це розповідь про нас, про наш світ, в якому ми живемо, в якому є чимало хворих, калік, кривих…

Багато з нас не вважають себе хворими, вони веселі, їм здається, що вони знають себе. Проте, рано чи пізно, вони побачать наскільки їхні сили є оманливими.

Дуже часто про християнство говорять, як про релігію слабких.

Апостол Павло, звертаючись до Коринтян, написав такі слова: «Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний» (ІІ Кор. 12,10).

Визнати себе немічним і на цьому зупинитися – ось прояв слабкості. Визнати себе немічним і прикликати на допомогу Бога – ось вияв справжньої сили. Це можливо при дотриманні кількох умов: по-перше, слід до кінця усвідомити свою неміч, по-друге, просити сили у Бога і бути переконаним, що її отримаємо: «Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа» (Як. 1,6-7). І, на кінець, по-третє, отримавши силу, відчувши її у своїй душі, ми маємо не забувати, що це не наше, що це дар, котрий від нас можуть забрати, якщо ми забудемо про Того, Хто його дав.

Гарний образ ми знаходимо у Старому Завіті(Вих. 17,10-12). Триває битва між ізраїльтянами та амолекитянами. За битвою із пагорба спостерігає Мойсей, коли він підносить руки до неба, тоді перемагає Ізраїль, а коли опускає – то Амалик.

Інший приклад розказує нам про поєдинок між Давидом та Голіафом. Голіаф був добре озброєний, сильний, кремезний та могутній. Давид також був озброєний полицею пращею та кількома каменями. Голіаф говорив із злобою до Давида: «Чи ж я тобі пес, що ти йдеш на мене з палицями?» (І Сам. 17,43).  На це Давид відповідає: «Ти йдеш на мене з мечем і довгим списом і коротким. Я ж іду на тебе в ім’я Господа Сил, Бога ізраїльських лав, якого ти зневажив» (І Сам. 17,45).

Той, хто говорить, що християнство – це релігія слабких, він зовсім не знає і не розуміє суті самого християнства.

Так, світ, в якому ми живемо, наше суспільство є спотвореним великою кількістю «хворих, сліпих, кривих, усохлих», якщо не тілесно, то духовно. Цілий наш світ – це купальня Витезда. Проте ми віримо, що Божественна благодать доповнює нашу неміч.

Напевно, у цілому світі не знайдеться могутнішого, ніж той немічний, в котрому перебуває Дух Божий, бо як пише апостол Павло: «… моя сила виявляється в безсиллі» (ІІ Кор. 12,9).

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.