Притча: Людина і тепло

Share

Одна жінка жалілася сусідці на свою подругу, ображаючи її. Сусідка заспокоювала, розраджувала, радила пробачити подругу.

– Пробачити? Як так? Після всього, що вона мені заподіяла? Вона така зла і несправедлива. Ні, зло не можна пробачити, – відповіла жінка. І, взагалі, чому я повинна любити людей, котрі мене не люблять, чому повинна творити добро, коли навколо мене всі те й роблять, що обманюють, зраджують та злословлять.

– Розповім тобі одну історію, – говорить сусідка. Жив на світі один чоловік, який безперестанку просив матінку природу зробити так, щоби вночі було ясно, щоби не потрібно було запалювати свічок, а зимою було тепло, щоби не потрібно було топити піч. Звичайно, Бог так все уладнав у природі, що змінювати нічого не потрібно було. Розсердився чоловік і вирішив: «Тоді я не буду запалювати вночі свічок, не буду нікому світити. І взимку не буду топити піч, не буду теплом тебе гріти. Я навіть двері на вулицю відкривати буду, щоби не залишилося тепла у хаті, тоді подивимося як буде тобі холодно».

– Ну й нерозумний цей чоловік! – перебила жінка розповідь сусідки. Невже він думав, що світлом світить природі, а теплом гріє її в холодні дні. Нерозумний!

– Чому ж тоді ти чиниш те ж саме? – запитала сусідка.

– Я, – здивувалася жінка

– Так, ти. Навіщо ти гасиш світло своєї любові, коли навколо тебе згущується темрява? Чому ти не запалюєш вогню свого серця, коли навколо віє холодом людських сердець? Навіщо сидіти в холоді і чекати поки хтось зігріє тебе? Чи не краще запалити свою любов, огріваючи своїм теплом усіх людей? Тоді ти побачиш, що і від них перестане віяти холодом та неприязню.

Не витрачаймо свого життя на чвари та осудження, а горімо для інших, щоби отримати вічну нагору у Небесному Царстві.

Фото ілюстративне: Light photo created by drobotdean – www.freepik.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *