Благословляйте Господа у будь-який час

У книзі Псалмів є прекрасні слова: «Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене» (Пс. 34:2).

Що ж таке переживав Давид, щоби написати ці чудові слова? В його житті було чимало випробувань та небезпек: були й смертельні небезпеки, і сором, і вдавання божевільного, він кожен день свого життя боявся смерті. І тільки тоді, коли його прогнали, він зумів з легкістю передихнути.

І що ж ми бачимо? Замість того, щоби докоряти Богові, Давид благословляє Господа. І проголошує, що буде благословляти Його повсякчасно. І в миті радості, і в погані, і в небезпечні та смертельні, і тоді, коли він був осміяний, і тоді, коли його всі прогнали і він біжить у пустиню. За що тут є прославляти Бога? Чи ми б прославляли Бога у важких обставинах свого життя, коли б від нас усі відвернулися, коли б нас відкинули й осміяли? Напевно, що ні. Ми б зазвичай Бога запитували: «А за що? А що я таке зробив? А які є такі великі гріхи у мене?». Ми б виправдовувалися і всі свої незгоди та труднощі перекладали на Бога. Проте Давид відкидає всі свої негаразди і ні на мить не вагається у Божій допомозі та всемогутності. Замість того, щоби звинувачувати Бога, він не перестає оспівувати Його та прославляти.

Скільки ж нас, християн, відходить від Бога після того, як вчинили гріхи чи були осміяні та викриті перед людьми. Людям стає так соромно, що після цього вони не бажають нікого бачити. Вони відчувають великий сором, котрий віддаляє їх від Бога й жене все далі й далі від людей. І тоді вони стають легкими жертвами царя темряви.

Давида жодні обставини не зуміли зломити, тому він не перестає прославляти Господа. Він віднаходить те, за що потрібно хвалити Бога, навіть тоді, коли навколо тебе вирує океан небезпек.

«Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують те й веселяться» (Пс. 34:3).

Покірні зможуть зрозуміти Давида. Смиренні можуть зрозуміти Давида. Праведні та вірні Богові можуть зрозуміти Давида. Якщо Давид у всіх обставинах свого життя не похитнувся у вірності Богові, не відвернувся від Нього, не втікав від Нього, а, навпаки, тримався Господа найміцніше, завжди поспішав до Нього, то і ми зможемо.

І, щоби з нами не сталося, якими б важкими обставини не видавалися, яке б пригнічення та відчай нас не сковували, у всякий час нехай душа наша прославляє Господа. Прославляє та возвеличує Того, Котрий завжди благословляє й допомагає нам. І навіть, коли ми не бачимо Його благословень, а бачимо ці страшні та руйнівні картини у багатьох містах та селах нашої багатостраждальної Неньки-України, Він завжди підтримує та допомагає, благословляє й захищає.

Зображення ілюстративне – Pixabay