Чому нам потрібен Ісус Христос?
Ми були створені Богом і для Бога. Бог завжди прагнув бути Господом нашого життя та нашим найближчим товаришем. В Його задумі було дати кожному із нас щасливе життя. Проте ми дозволили гріхові та нашому самолюбству відділити нас від Бога. Ми самі впустили в наше життя нещастя, самотність та страждання.
Біблія описує нас такими, якими ми є без спілкування із Богом:
Ми – грішники: «Немає справедливого, ані одного… Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої» (Рим. 3:10,23).
Ми духовно мертві: «Бо заплата за гріх – смерть…» (Рим. 6:23).
Ми введені в оману сатаною: «ви колись звичаєм цього світу жили, згідно з владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах бунту» (Еф. 2:2).
Ми віддалені від Бога: «Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою…» (Іс. 53:6); «Це ваші беззаконня вас від Бога відлучили…» (Іс. 59:2).
У нас немає іншого шляху спасіння: «І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імені немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Діян. 4:12).
Без Бога ми живемо для самих себе, вибираючи власні шляхи. Ми самостійно будуємо свої плани в житті. Ми шукаємо задоволень своїх бажань. Замість того, щоби розпізнати та здійснити Божі наміри, ми все робимо за власними бажаннями. Ми замикаємося тільки на собі і, як не дивно, стаємо ще більш незадоволеними. Ми чинимо неправильні справи та вчинки. Ми відчужуємося від Бога все більше і більше. В нас зовсім немає духовного життя. Ми страждаємо від наслідків гріхів ціле життя, а після закінчення її ми наштовхуємося на відлучення від Бога у вічності. Це все досить безнадійно. Проте, незважаючи на все це….
БОГ ЛЮБИТЬ НАС!
Незалежно від того, як далеко ми зайшли, Бог не відвертається від нас. Він хоче бути нашим Господом, нашим Спасителем та нашим Товаришем. Він хоче, щоби ми жили щасливо, в святості, насолоджуючись Його миром. Він чекає на виправлення нашого життя та переміни нашої долі.
Його любов безконечна. Ніщо не може бути додано чи забрано від неї.
Його любов нерозбірлива. Ми всі маємо однакову цінність в Його очах.
Його любо безумовна. Ми не можемо її заслужити, заробити, також не можемо її відкинути.
Його любов індивідуальна. Бог любить кожного із нас окремо.
Його любов всеобіймаюча. Вона охоплює всіх і кожного.
Його любов зціляюча. Вона заспокоює біль нашого серця і ми краще себе почуваємо.
Його любов всепрощаюча. Вона приймає нас, не дивлячись на те, що ми накоїли.
Його любов перемагаюча. Вона сильніша за гріх та смерть.
Його любов вічна. Вона ніколи не покине та не відвернеться від нас.
Його любов віддана. Вона ніколи не відречеться від нас.
САМЕ ЦЯ БОЖА ЛЮБОВ ПОСЛАЛА НАМ ІСУСА.
Відносно Божої справедливості, гріх неминуче приводить до серйозних наслідків того, хто його здійснює. Тому, спасаючи нас саме від гріха, Господь показує нам Своє милосердя та любов. Щоби здійснити справедливість та забезпечити наше спасіння, Господь посилає Свого Сина Ісуса Христа взяти на Себе покарання за наші гріхи. Ісус забрав нашу біль, наш гріх, наші терпіння та помер на хресті замість нас.
«Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів. 3:16).
«Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками» (Рим. 5:8).
За книгою Джорджа Фостера «Іти за Христом»