Псалом 90: Життя під покровом Його крил
Кожному із нас відомий 90 Псалом. Саме його ми проказуємо у найскрутніші миті свого життя. І розпочинається він так: «Хто живе під охороною Всевишнього, під покровом Бога небесного оселиться» (Пс. 90:1).
Жити під охороною Всевишнього, оселитися під Його покровом – це перебувати у таємному місці, Його таємному житлі, нашому прихистку. Оселитися і перебувати – основна ідея нашого життя у Бозі. Сам Бог не тільки надає нам надійний прихисток. Він Сам є тим Прихистком. Безпечним місцем для нашого життя. Він покриває нас Своїми крилами, а під нами – Його вічні й могутні руки. Ми надійно захищені з усіх сторін.
Псалом 90 приписують пророку Мойсею. Бо кому, як не йому, було відомо, як це є знаходитися далеко від рідної домівки, перебувати у постійних мандрівках. Він знав, як своїм прихистком, своєю домівкою зробити Самого Бога. І він віднаходить у Господі міцний прихисток, де може безпечно відпочити під тінню Його крил.
«Господи, Ти – надія моя», – і Всевишнього обрав за пристановище своє» (Пс. 90:9). Мойсея зробив Бога своїм пристановищем. І ми також це маємо зробити. Як саме? Нам потрібно повірити Ісус, коли Він говорить, що йде приготувати нам місце у домі Свого Отця: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви» (Ів. 14:1-3). Нам потрібно позбутися надії, що тільки світ може стати нашою домівкою. І усвідомити, що тільки у Господі ми зможемо знайти надійний та міцний прихисток. Він єдиний наш Захисник та Спаситель.
Мойсей та ізраїльтяни десятиліттями перебували у русі, без постійного місця перебування. Ми ж знаємо, що кожній людини потрібен дім та прихисток. Це базова людська потреба. Ізраїльтяни жили у шатрах і мали щось схоже на форму будинку, але це було не теж саме, що постійне місце для життя, спокою та відпочинку. Господь обіцяв їм землю, дивовижну й дуже багату країну, але через деякий час скитань та поневірянь, це все здавалося їм вигадкою. І Бог Ізраїля це добре розуміє.
Тому мандрівка пустинею стає для вибраного народу запрошенням, яке закликає людей віднайти свій спокій у Бозі. Сьогодні Господь використовує усі наші прагнення, щоби наблизити нас до Себе. Коли ж ми навчимося покладати усю свою надію на Богу, то це дасть нам неймовірну можливість долати будь-які бурі у нашому житті. Коли ми навчимося віднаходити свій дім у Бозі, то отримаємо місце, куди завжди можемо повернутися, незалежно від нашої ситуації. Коли ми закладемо наш дім у Бозі, то більше ніколи не зможемо залишатися самотніми та непотрібними. Він завжди буде з нами, а ми будемо з Ним, щоб нас не спіткало у подальшому житті.
Дім – це місце, де нас люблять, де про нас піклуються, де нас втішають та розраджують. Дозвольмо ж Богу утішити нас і залишитися з нами. Дозвольмо Богові закласти у нашому житті міцний будинок, який ніхто не здатний зруйнувати чи похитнути. І тоді усі ми опинимося під тінню Його крил – у місці радості, благодаті та прощення.
Хоча вибраний Богом народ терпів голод, спрагу, небезпеку та поневіряння на шляху до Обіцяної Землі, проте Бог завжди піклувався про них, забезпечував їх і захищав дивовижними чудами. Це ж саме відбувається і на нашому шляху до Небесної Домівки, до вічного життя з Ним. На нашому шляху також можуть бути труднощі та перешкоди, але ми можемо жити з Богом, в Бозі, під тінню Його крил і турботою впродовж усього нашого життя, поки не досягнемо нашої вічної домівки з Ним.
Зображення ілюстративне– Freepik