Де Господь, коли мені страшно?

Кожен із нас переживав страх і запитував: «А, де ж Бог, коли мені страшно?».

Страх – жахлива річ. Він приносить жахіття, тривогу, трепет, гнів, перетворює людину на боягуза, коли потрібно бути сміливою, пригнічує і страшить нас.

Страх приходить у наше життя, коли ми відвертаємося від Бога любові. І тоді приходить диявол і приносить свою зброю – страх. Праведний Йов підкреслює: «…бо страх, якого я побоювався, напав на мене, і те, чого лякавсь я, надійшло на мене» (Йов. 3:25). Йов боявся, що втратить дружину, дітей, майно, здоров’я. І втративши усе, надіючись і не відвертаючись від Бога, здобув ще більше. Коли ж ми будемо продовжувати боятися, то все ширше і ширше відчинятимемо двері дияволу, а він, прийшовши у наше життя, зруйнує сім’ю, забере майно, знищить тіло.

Існує добрий страх і поганий страх. Добрий страх – це повага та пошана Бога; «страх Господній – початок мудрості» (Прип. 9:10). Бог не бажає, щоби ми боялися. Він хоче, щоби диявол та його слуги боялися нас. Адже диявол знає, як що ми будемо жити у Бозі, проголошувати Його славу та волю, виконувати Його заповіді, то він жодним чином не зможе вплинути на наше життя.

Якщо ж ми будемо боятися, то диявол швидко здолає нас. Проте слід пам’ятати, що Бог здолає усі наші страхи. Нам потрібно тільки довіритися Йому, готуватися до боротьби зі злом і не підпадати страху. Замість того, щоби боятися, ми маємо в усьому довіряти Богові. «Коли ж страх мене огорне, на Тебе, Господи, уповаю!» (Пс. 56:4).

Пам’ятаймо, що Той, Хто перебуває у нас, більший від того, хто знаходиться у світі. Яким би великим та жахливим не був наш страх, Господь здатний його подолати.

Зображення ілюстративне Khusen Rustamov – Pixabay