Християнство – це бойовий корабель, а не круїзний лайнер

Навколо нас доволі цікавий та різноманітний світ, наповнений небезпеками, спокусами та випробуваннями. Це наша із вами реальність, в котрій нам потрібно бути дуже уважними. Проте, в нашому духовному житті, чимало християн заснули за кермом, не усвідомлюючи реальності духовного життя. Хоча, читаючи Біблію, ми віднаходимо там досить реальні слова та приклади, котрі попереджують про тимчасові та віковічні загрози, котрі пов’язані із духовним життям. Наперекір цим пересторогам, все більше і більше християн поводять себе так, ніби християнство – це швидше круїзний лайнер, аніж військовий корабель.

В духовному житті повинні бути дотримані дві речі, котрі нам допоможуть протягом нашого земного життя: наш погляд та наша практика.

Бережіть ваш погляд!

Кожен із нас перебуває в зоні духовної війни. Автори Нового Завіту попереджують про духовну в’ялість та небезпеки в житті тих, хто вибрав шлях не воїна, а вільного жителя. У своєму посланні апостол Павло пише: «Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних, бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь» (ІІ Кор. 10:3-4).

Апостол Павло попереджає всіх людей про те, що духовна війна закликає до життя в постійній пильності. Наша віра повинна будуватися на практиці чування, яке переходить до постійності в молитовному житті.

Ті, хто перебувають на бойовому кораблі запевнюють: «Ми на війні», тоді, коли ті, хто знаходяться на круїзному лайнері говорять: «Ми у відпустці». Пасажири бойового корабля думають: «Все для Бога», а їхні колеги на лайнері: «Все для мене». Ментальність тих, хто знаходиться на бойовому кораблі: «Я частина цієї команди», в той час, коли на круїзному панують інші думки: «Команда повинна служити мені». Люди на бойовому кораблі бачать в Бозі Генерала, котрий заслужив не тільки довіру, але і повагу. В той час, коли на круїзному лайнері на Бога дивляться як на Директора, котрий відповідає за різноманітні розваги.

Людський погляд означає дуже багато. Християнське життя – це не просто духовне ходження, але і участь у війні. Ми повинні перестати дивитися на себе та своє життя так, ніби ми на круїзному кораблі, де все включено, і навчитися поводити себе так, ніби ми на бойовому кораблі.

Людина на круїзному лайнері не має жодної молитовної практики чи плану боротьби на випадок ворожої атаки. Думки про бій ніколи не приходить на розум. Люди ж на бойовому кораблі, навпаки, навчені користуватися зброєю молитви.

Бережіть вашу практику!

Позиція воїна повинна підкріплятися військовою практикою. Апостол Павло навчає: «Отож, перенось труди й ти, як добрий воїн Христа Ісуса. Ніхто, бувши воїном, не втручається у справи життя цього, якщо хоче догодити тому, хто його найняв на службу» (ІІ Тим. 2:3-4).

Слова апостола показують, що поведінка воїна повинна відрізнятися від поведінки цивільного.  Воїни Божої армії не можуть весь свій час проводити на круїзному лайнері, безперестанку говорячи про свою прихильність до молитви, посту, євангелізації, соціальної справедливості та інших життєво важливих справ, які так необхідні для послаблення ворожого царства. Круїзне християнство – це гарантований спосіб програти битву та послабити свою віру.

Християни, котрі володіють військовою ментальністю, посвячені завойовувати все нові й нові покоління для Христа.

Коли ми порівнюємо Боже Царство із круїзним лайнером, котрий повинен задовольнити всі наші потреби, то в результаті ми отримаємо доволі слабку та немічну церкву, котра сформує навколо себе слабких та немічних християн. Тому нам слід боротися проти «круїзного християнства» з допомогою могутньої зброї – молитви.

Ставши воїнами Бога, ми повинні прагнути розширювати Його Царство, визволяти полонених та спасати загиблих. Вже від сьогодні задумаймося: чи перебуваємо ми на круїзному кораблі чи на бойовому? Відповідь  буде залежати від нашого погляду на Бога та ефективності використання могутньої зброї – молитви.

   Фото: pixabay