Надвірнянський Деканат
Притчі

Ми не раби, раби – не ми

Share

Одного разу, спостерігаючи за працею своїх рабів, фараон мовив до своїх придворних:

– Гляньте, яка незліченна кількість моїх рабів. Всі вони закуті в ланцюги, просуваються доволі повільно і несуть тільки один камінь. До цього всього їх охороняє ще й чимало вояків. Як ми помилялися, думаючи, що із збільшенням рабів, стане  могутнішою і держава.  Ми забули, що їхня незліченна кількість може збунтуватися. Вони потребують постійного догляду охоронців та наглядачів. Щоб раби виконували свою роботу ми мусимо їх годувати, бо тоді вони не зможуть тяжко працювати. Проте вони завжди залишаються лінивими та голодними, чекаючи нагоди, щоб збунтуватися.

Ви тільки подивіться, які вони ліниві, як повільно вони тягнуть той камінь, а охоронці навіть не думають їх добряче відшмагати, щоб вони рухались швидше. Що ж тут придумати? Як змусити рабів та охоронців працювати краще?

Фараонові запропонували оголосити: «З досвітком наступного дня всі раби стануть вільними. За кожен камінь ми будемо їм давати монету. Монети вони обміняють на їжу, одяг, житло. Коли вони будуть мати багато монет, то навіть зможуть їх обміняти на палац».

З першими променями сонця раби почули новину, що від сьогодні вони всі вільні.

Через кілька днів фараон побачив картину, яка його вразила.

Хмара людей, вчорашніх рабів, один наперед одного тягнули каміння. Не дивлячись на спеку, на піт, що заливав їхні очі, вони не збавляли темпу, бігаючи наввипередки, а дехто тягнув навіть по дві каменюки. Вони більше не раби, їм даровано свободу, з них зняли пута, кожен мріяв про велику кількість монет та як він обміняє їх на величний палац. Кожен намагався здобути якнайбільше монет.

Фараон із задоволенням спостерігав за працею колишніх рабів.

Відбулись значні зміни: нікого не треба було силувати до роботи, колишні раби об’єднувались в групи та будували вози, все для того, щоб тягнути якнайбільше каміння та здобути якнайбільше монет.

– Вони ще чимало чого придумують, – подумав про себе фараон. Навіть з’явились рознощики їжі та води.

– Якщо так піде і далі, то в них з’являться начальники та судді, – сказав фараон. Вони думають, що вони вільні, то хай собі вибирають начальників… хоч, насправді, вони тягнуть те ж саме каміння, то хіба щось змінилось в їхньому житті.

Фото: pixabay

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *